Каже, що охочих вивчати японські ієрогліфи чимало. Адже, займаючись цим давнім мистецтвом, люди вчаться правильно дихати, знаходять внутрішню гармонію та спокій.
- На сьогоднішній момент мені особисто і, напевно, всім не вистачає внутрішньої гармонії. Дуже важливо оволодіти якоюсь методикою, яка дозволила б досягнути спокою, - так пояснює прагнення європейців навчитися східної каліграфії Микола Більчук.
Ніхто не знає всіх ієрогліфів
У приміщенні звучить легенька японська музика. Спокійні та витримані звуки не відволікають від розмови, яку почав Микола Більчук.
- До написання ієрогліфів на Сході підходять як до чогось таємничого, духовного. Це не тільки здатність передавати думки на папері, це здатність занурюватись у свій внутрішній світ, - таємничо розпочав майстер-клас чоловік.
Цьому мистецтву уже більше 3,5 тис. років. А виникло воно у Китаї. Микола Більчук зізнається, що поки що знає 1,5 тис. ієрогліфів.
- Я не прагну вчити людей говорити японською. Навіть серед японців немає людини, яка знала б всі ієрогліфи. Для мене головніше - навчити людей “дивитися” всередину себе, - каже чоловік.
В Японії навчають дітей писати ієрогліфи з того моменту, коли вони можуть тримати в руках хасі - палички для їжі. Таким чином виховують грамотну людину, яка вчиться самостійно думати та приймати розумні рішення, вважають японці.
- Звичайно, маленьких тернополян не варто привчати до каліграфії. Це цікаво людям, які розуміють для чого це їм, - зауважує вчитель. - Мистецтво каліграфії можна удосконалювати все життя. Навіть освічені старці кажуть, що вони тільки на початку шляху.
Ієрогліфи як орнамент
Цікавиться каліграфією тернополянка Галина Жук уже більше року. Вона наносить ієрогліфи на свої прикраси, а ще на одяг.
- Я вибрала кілька позитивних ієрогліфів - таких, як квітка, чай, добро, щастя, кохання - і спробувала їх перенести на сережки, - розповідає дівчина. - Потім прикрасила ними джинси. Мене цікавлять ієрогліфи як малюнок, орнамент.
Зацікавилась японською культурою тернополянка Ольга Гуриш після березневої трагедії на півострові. На майстр-клас прийшла з двома дітьми.
- Тоді я передивилася безліч програм на телебаченні, дізналася багато цікавого про культуру цієї дивовижної країни. Тепер японську мову почав вивчати син Роман, - зізнається жінка.
На майстер-класі жінка малювала ієрогліфи зеленою та червоною тушшю.
- Шукала чорну туш, але не знайшла. Обов'язково купимо її пізніше, бо в каліграфії, як щойно довідалися, важлі всі дрібниці - як наносити штрих, тримати руку, чим та як малювати. І навіть - як дихати! - дивується тернополянка.
Захопилася малюванням ієрогліфів 18-річна Світлана Нужда.
- Я вже раніше пробувала малювати ієрогліфи. Однак мені вдаються не всі - є такі, які дуже важко відтворити, - зізнається дівчина.
Не поспішати та зосередитися на малюнку просив присутніх Микола Більчук.
- Хтось має першу кляксу? Не переживайте, яка каліграфія без клякс! - сміється чоловік. - До речі, щоб ієрогліф ожив, треба наповнити його власним диханням. Якось я мав нагоду спостерігати в Харкові за тим, як один японець писав ієрогліфи. Він не писав, а танцював у повітрі...
Замість рисового паперу - “офісний”
Не менше 1,5 години вдень треба присвячувати людям на уроки каліграфії для того, щоб відчути позитивні зміни у житті, переконує керівник Центру україно-японської культури “Дарума” Микола Більчук. Перед роботою треба сконцентрувати увагу на внутрішніх почуттях, а не на зовнішніх подразникак. Окрім того, треба правильно дихати.
Писати ієрогліфи можна як зверху вниз, так і справа наліво. Кисть руки майстри каліграфії не ставлять на стіл і тримають її “в повірті”. Однак початківцям можна тримати руку на столі. Головне, не напружувати кисть руки, - зауважує пан Більчук.
- Є чіткі правила написання ієрогліфів - почерговість написання рисочок, нахил, натиск пензлика, - розповідає він.
Перед початком роботи треба приготовити чотири “дорогоцінності” - атрибути, необхідні для написання ієрогліфів.
- Японці використовують бамбуковий пензлик з ворсом різних звірів - ведмедя, зайця, вовка, - пояснює чоловік. - Вибір тонкого чи широкого пензлика залежить від того, що ви хочете написати.
Другим важливим атрибутом є туш.
- Звичайно, що ми будемо вчитися, використовуючи звичайну рідку туш. Хоча в японців туш дуже тверда, оскільки виготовляють її із сажі різних порід дерев, - пояснює пан Більчук. - Є більше ста рецептів виготовлення.
Важливим атрибутом для каліграфії є також гранітний камінь, який має невелику заглибинку.
- Туди наливають теплу воду та добре розтирають сажу, - пояснює чоловік.- Цей процес триває годину. Японці кажуть, поки розтираєш туш - “відсіваєш” гнітючі думки.
Малюють японці на рисовому папері. А от тернополяни будуть вчитися малювати на звичайних аркушах формату А4.
- У кожного свій шлях вивчення каліграфії. Заняття для групи та індивідуальні проходитимуть у Центру “Дарума” на просп. Злуки,45. Окрім того, можна буде спілкуватися у соціальній мережі та через Skype, - каже пан Більчук.
- На сьогоднішній момент мені особисто і, напевно, всім не вистачає внутрішньої гармонії. Дуже важливо оволодіти якоюсь методикою, яка дозволила б досягнути спокою, - так пояснює прагнення європейців навчитися східної каліграфії Микола Більчук.
Ніхто не знає всіх ієрогліфів
У приміщенні звучить легенька японська музика. Спокійні та витримані звуки не відволікають від розмови, яку почав Микола Більчук.
- До написання ієрогліфів на Сході підходять як до чогось таємничого, духовного. Це не тільки здатність передавати думки на папері, це здатність занурюватись у свій внутрішній світ, - таємничо розпочав майстер-клас чоловік.
Цьому мистецтву уже більше 3,5 тис. років. А виникло воно у Китаї. Микола Більчук зізнається, що поки що знає 1,5 тис. ієрогліфів.
- Я не прагну вчити людей говорити японською. Навіть серед японців немає людини, яка знала б всі ієрогліфи. Для мене головніше - навчити людей “дивитися” всередину себе, - каже чоловік.
В Японії навчають дітей писати ієрогліфи з того моменту, коли вони можуть тримати в руках хасі - палички для їжі. Таким чином виховують грамотну людину, яка вчиться самостійно думати та приймати розумні рішення, вважають японці.
- Звичайно, маленьких тернополян не варто привчати до каліграфії. Це цікаво людям, які розуміють для чого це їм, - зауважує вчитель. - Мистецтво каліграфії можна удосконалювати все життя. Навіть освічені старці кажуть, що вони тільки на початку шляху.
Ієрогліфи як орнамент
Цікавиться каліграфією тернополянка Галина Жук уже більше року. Вона наносить ієрогліфи на свої прикраси, а ще на одяг.
- Я вибрала кілька позитивних ієрогліфів - таких, як квітка, чай, добро, щастя, кохання - і спробувала їх перенести на сережки, - розповідає дівчина. - Потім прикрасила ними джинси. Мене цікавлять ієрогліфи як малюнок, орнамент.
Зацікавилась японською культурою тернополянка Ольга Гуриш після березневої трагедії на півострові. На майстр-клас прийшла з двома дітьми.
- Тоді я передивилася безліч програм на телебаченні, дізналася багато цікавого про культуру цієї дивовижної країни. Тепер японську мову почав вивчати син Роман, - зізнається жінка.
На майстер-класі жінка малювала ієрогліфи зеленою та червоною тушшю.
- Шукала чорну туш, але не знайшла. Обов'язково купимо її пізніше, бо в каліграфії, як щойно довідалися, важлі всі дрібниці - як наносити штрих, тримати руку, чим та як малювати. І навіть - як дихати! - дивується тернополянка.
Захопилася малюванням ієрогліфів 18-річна Світлана Нужда.
- Я вже раніше пробувала малювати ієрогліфи. Однак мені вдаються не всі - є такі, які дуже важко відтворити, - зізнається дівчина.
Не поспішати та зосередитися на малюнку просив присутніх Микола Більчук.
- Хтось має першу кляксу? Не переживайте, яка каліграфія без клякс! - сміється чоловік. - До речі, щоб ієрогліф ожив, треба наповнити його власним диханням. Якось я мав нагоду спостерігати в Харкові за тим, як один японець писав ієрогліфи. Він не писав, а танцював у повітрі...
Замість рисового паперу - “офісний”
Не менше 1,5 години вдень треба присвячувати людям на уроки каліграфії для того, щоб відчути позитивні зміни у житті, переконує керівник Центру україно-японської культури “Дарума” Микола Більчук. Перед роботою треба сконцентрувати увагу на внутрішніх почуттях, а не на зовнішніх подразникак. Окрім того, треба правильно дихати.
Писати ієрогліфи можна як зверху вниз, так і справа наліво. Кисть руки майстри каліграфії не ставлять на стіл і тримають її “в повірті”. Однак початківцям можна тримати руку на столі. Головне, не напружувати кисть руки, - зауважує пан Більчук.
- Є чіткі правила написання ієрогліфів - почерговість написання рисочок, нахил, натиск пензлика, - розповідає він.
Перед початком роботи треба приготовити чотири “дорогоцінності” - атрибути, необхідні для написання ієрогліфів.
- Японці використовують бамбуковий пензлик з ворсом різних звірів - ведмедя, зайця, вовка, - пояснює чоловік. - Вибір тонкого чи широкого пензлика залежить від того, що ви хочете написати.
Другим важливим атрибутом є туш.
- Звичайно, що ми будемо вчитися, використовуючи звичайну рідку туш. Хоча в японців туш дуже тверда, оскільки виготовляють її із сажі різних порід дерев, - пояснює пан Більчук. - Є більше ста рецептів виготовлення.
Важливим атрибутом для каліграфії є також гранітний камінь, який має невелику заглибинку.
- Туди наливають теплу воду та добре розтирають сажу, - пояснює чоловік.- Цей процес триває годину. Японці кажуть, поки розтираєш туш - “відсіваєш” гнітючі думки.
Малюють японці на рисовому папері. А от тернополяни будуть вчитися малювати на звичайних аркушах формату А4.
- У кожного свій шлях вивчення каліграфії. Заняття для групи та індивідуальні проходитимуть у Центру “Дарума” на просп. Злуки,45. Окрім того, можна буде спілкуватися у соціальній мережі та через Skype, - каже пан Більчук.
Немає коментарів:
Дописати коментар